Облицювання з використанням керамічної плитки на стіну – оптимальне рішення для багатьох приміщень. Давно залишилися в минулому часи, коли ванну кімнату та кухонний фартух викладали під стандартні розміри керамічної плитки з візерунком. Сьогодні плитки на стіну випускають не тільки різних кольорів і з різним малюнком, але і будь-якого розміру та форми – від дрібної мозаїки, до величезних листів керамограніту. За допомогою плитки для стін можна візуально збільшити приміщення і розставити цікаві акценти, а можна – зіпсувати інтер'єр. Давайте розберемось: які бувають розміри керамічної плитки, як можна викласти плитку, яку плитку вибрати на фартух, яку плитку треба положити в ванну кімнату, що таке плитка без швів, та інші питання? Якщо ви запланували купити квартиру, а потім зробити там ремонт під свій дизайн, це буде актуально для вас.
Для початку давайте розберемося, які розміри плитки на стіну бувають. Відповідно до Держстандарту, дрібною вважається плитка на стінах з розміром сторони до 150 мм – це мозаїка, кабанчик або «квадрати» невеликої площі. Розміри плитки керамічної стандартної не перевищують 600 мм. Нестандартні розміри керамічної плитки вважаються великофарматними – зазвичай її укладають майже без швів і називають ректифікованою. Втім, класифікація ця умовна. Взяти хоча б популярний вузький розмір плитки на стіну: по ширині вона «дрібна», по довжині – «великоформатна», та й у цілому зовсім не тягне на стандарт.
1. На площу облицювання
Кухонний фартух легко викласти дрібним кахелем, а ось плитка у ванну на стіну з нею такий номер не пройде: мозаїку або кабанчик доведеться комбінувати з фарбуванням або сюди підійде великоформатна керамічна плитка більшого формату. Інакше стіни будуть «тиснути», і перебувати в такій ванні буде не дуже приємно.
Для маленької ванної краще вибирати облицювання стін керамічною плиткою середнього формату. Велику доведеться багато нарізати, огинаючи кути й стояки – це не тільки не естетично, а й економічно невигідно.
Якщо стандартні квадратні плитки для ванної викликають приступ зневіри, зверніть увагу на горизонтальні елементи. Кольорові, під деревину, з імітацією каменю – такі колекції представлені у багатьох виробників. До того ж горизонтальні розміри плитки на стіну для ванної кімнати набагато простіше красиво нарізати.
А ось у великому приміщенні стіни з плитки стандартного розміру можуть «загубитися». Тут стане в нагоді великий формат і «безшовний» спосіб укладання, у якого є свої нюанси – пізніше ми про них поговоримо.
2. На бюджет
Порівнювати вартість кахлю різного формату непросто: можна вибрати недорогий варіант, але використати половину запасу на підрізи, або взяти ширше й дорожче – і плитка ляже так, ніби ванну збудували спеціально під спосіб укладання. Тут важлива якість плитки. В середньому дрібна декоративна керамічна плитка розміри має такі, що великий формат дорожчий, ніж стандарт. Наприклад, ціна великоформатних облицювальних матеріалів приблизно на 20-30% дорожче через додаткову обробку.
Щоб купити плитку велику на стіни у ванну, плитку на підлогу, чи на кухню, важливо враховувати вартість й суміші для укладання. Наприклад, щоб викласти мозаїчне панно, потрібна дорога двокомпонентна епоксидна затірка. До того ж різати мозаїку не можна, так що простінок доведеться або коригувати будівельним способом, або змиритися з декоративною накладкою.
3. На можливість швидкої заміни
Тріснув кахель? Буває. Якщо мова йде про дрібні або стандартні елементи, то у вас точно залишилося декілька штук у запасі, і вставити новий елемент замість тріснутого не складе труднощів.
Якщо розмір керамічної плитки великий, тут все складніше: пошкоджений елемент розміром 600х600 мм, «голою» залишиться половина стіни. «Полотна» такого розміру в міській квартирі зберігати, як правило, ніде – а значить, на заміну доведеться купувати цілу коробку, за умови, якщо ваш кахель не зняли з виробництва. На етапі вибору обробки мало хто малює перед собою такі апокаліптичні картини, але факт залишається фактом: іноді, якщо шкодиться керамічна плитка, максимальні розміри її будуть проблемою і доведеться робити новий ремонт.
Укладання плитки на стіну – майже ювелірна майстерність, і єдиного ідеального алгоритму не існує. Головне правило – викреслити стіни і спробувати різні сценарії укладання на папері або в спеціальній програмі, з огляду на товщину швів. Саме цей крок допоможе визначитися з форматом кахелю: іноді досить вибрати облицювальний елемент потрібної ширини, щоб обробка виглядала, як влита.
Найпростіший, «дідівський» спосіб, як класти плитку на стіну – починати від кута й різати фінальний елемент. Сьогодні це, мабуть, найбільш не популярний сценарій, адже можуть виявитися підрізи шириною в два або три сантиметри. Втім, якщо підріз не привертає уваги – наприклад, прихований за душовою шторкою або меблями – спосіб має право на існування. Головний плюс цього способу – економія на роботах: з таким укладанням впорається навіть будівельник з невисокою кваліфікацією.
Другий спосіб – зробити два кутових підрізи по краях. В ідеалі ширина підрізу повинна бути більше половини плитки, щоб композиція виглядала цілісно.
Третій спосіб, як правильно класти плитку на стіну – для перфекціоністів: потрібно з'ясувати, скільки цілих рядів поміщається на стіні, потім «прибрати» один і відцентрувати ті, що залишилися – так по краях вийдуть естетичні широкі підрізи. Витрата матеріалу буде більшою на декілька метрів, але за мірками бюджету на ремонт – це дрібниці.
Швидше за все, у вашій ванній є виступ від інсталяції та сантехкороб. Саме на ці нюанси варто звернути увагу, якщо береться дрібна плитка у ванну. На таких поверхнях найкраще помітні промахи при укладанні: іноді стінку простіше добудувати до потрібної ширини, ніж все життя «милуватися» некрасивими підрізами. А якщо на видному місці розташований ревізійний люк, розміри плитки у ванну на стіну краще брати з урахуванням цього.
Підрізати кахель, швидше за все, доведеться і по довжині. Тут порада одна: вкорочувати плитки у ванній з того боку, де вони менше впадають в очі. Як варіант, можна використовувати широкий бордюр або комбінувати плитку зі смугою фарби. Іноді контрастні поєднання дають цікавий візуальний ефект і навіть візуально піднімають стелю.
Товщина плитки для ванни чи іншого приміщення – параметр, про який часто забувають. Зазвичай вона становить від 4 до 9 мм, але існують компактні розміри керамічних плиток – її використовують для створення панно, нарізають на сектори або викладають один плитковий шар поверх іншого.
Головний підводний камінь – товщина плитки з урахуванням клею. Уявіть, що ви замовили ванну для встановлення в нішу або маленький санвузол, але забули який розмір плитки та клейового шару. В цілому ніша зменшиться всього на декілька сантиметрів – але і цього деколи досить, щоб ванна не стала у відведений простір.
Шар розчину залежить від розміру облицювання і становить від 4 до 8 мм: чим більша плитка великого формату, тим товстіший доведеться наносити клей. Занадто старатися теж не варто: шар буде довго сохнути й може почати розшаровуватися.
Традиційно вважається, що нормальна ширина міжплиточного шва – 2-3 мм, але це твердження легко оскаржити. Так, розмір плитки у ванну великого формату намагаються укладати майже без швів, а в багатьох дизайнерських колекціях широкий інтервал стає елементом декору. Зазвичай виробник суміші вказує мінімальну та максимальну ширину шва на упаковці.
На ширину, крім естетики, впливає і якість затирання. Бюджетні суміші погано тримаються в вузьких швах: якщо ви не впевнені в якості затірки або в пріоритеті економія, інтервал між плитками повинен бути не менше 3-х мм. Укладаючи кахель в ніші, де стоїть пральна машина, шов краще збільшити на 0,5-1 мм: ця поверхня схильна до вібрації, а значить, затірка буде триматися гірше.
Порада: щоб відвернути увагу від затирання, вибрати та купити плитку для ванни середнього формату з дуже динамічним малюнком.
Коли можна і потрібно використовувати широкий шов?
Наприклад, коли у вас невеликий бюджет на ремонт. Недорога однотонна керамічна плитка на стіни та затірка контрастного кольору. Інший вдалий варіант – розкладка в італійському стилі, коли біла плитка чи сіра плитка або теракотового відтінку її спеціально кладуть з проміжком в 5-7 мм. Цей прийом гарно виглядає в інтер'єрах у стилі кантрі або прованс.
Велика плитка розміри має такі, що точно не підійде для швидкого та недорогого ремонту. Такий матеріал можна вкладати тільки на ідеально рівну стіну – а це додаткові витрати.
Великий розмір кахлю в народі називають безшовним, але тут ми маємо справу, скоріше, з маркетинговим ходом: шви все одно будуть, просто дуже тонкі. А при правильному вкладанні – майже непомітні. У технічних характеристиках плитки, як правило, вказують її калібр – коливання розміру елементів однієї колекції. Зазвичай різниця становить 3-5 мм, але розмір плитки на стіну в кімнаті великого формату додатково проходить процес ректифікації – простіше кажучи, її підрізають після випалу.
Цей прийом дозволяє мінімізувати коливання розміру, але все ж не гарантує ідеального збігу. Коли розмір «гуляє» на 0,5-1 мм, різницю можна компенсувати за рахунок дуже вузького шва. Крім того, краї у ректифікованої плитки досить гострі. Якщо елемент трохи «відійде» від стіни, наприклад, при усадці будинку, поверхня без швів не тільки втратить привабливість, але й буде залишати дрібні порізи при дотику.
Ще один аргумент на користь ультратонкого шва – довговічність ремонту. Керамічна плитка для облицювання стін може трохи розширюватися або стискатися під впливом температури. Якщо між елементами не буде швів, по поверхні швидко підуть тріщини. Тому найпрактичніший підхід – взяти хрестики товщиною близько 1 мм і покласти ректифікований кахель за звичайною технологією.
Які є розміри керамічної плитки нестандартної форми? Тут зустрічається стіна з плитки – «луска», круглі елементи та багатокутники – віддушина для дизайнера. Інше питання, що це рішення не для скромного бюджету. По-перше, таке облицювання стін плиткою найчастіше «дизайнерське», а значить, ви платите не тільки за матеріал, а й за бренд. По-друге, кожен другий плиточник скаже вам, що вона «бракована» через різницю форм і рельєфів, і він не знає, як клеїти плитку на стіну, і по якій стіні класти плитку. Тому в бюджет доведеться закласти й роботу запрошеного майстра, і потенційний провал (плитку доведеться купувати з великим запасом), і більшу кількість затірки, адже іноді «складний» кахель кладуть з широкими швами. До того ж нестандартна керамічна плитка по розмірах часто «гуляє», а щоб її підрізати, доведеться купувати спеціальне обладнання.
Порада: перед тим, як класти плитку у ванній на стіну, подумайте: можливо, дорогу дизайнерську кераміку не варто різати, а досить «обрамити» фарбуванням і перетворити в декоративне панно. Тут можливо підійде плитка з малюнком на стіну.
«Дизайнерського» ефекту можна домогтися і зі звичайним кахлем: просто покласти його незвичним способом. Те ж укладання ромбом замість квадрата – простий, але приємний спосіб урізноманітнити інтер'єр. Повернути можна й «кабанчик» – як вертикально, так і по діагоналі, щоб домогтися ефекту укладання ялинкою. Такі фантазії гарно виглядають на кухонному фартусі, а в невеликій ванній знадобляться для акцентної стіни.
Якщо вас цікавить від різних виробників (або одного бренду, але різних колекцій) керамічна плитка, вибрати її можна, тут звертайте увагу, знову ж таки, на калібр. При різниці хоча б у 2 мм у вас не вийде рівних стиків – в крайньому випадку, доведеться нівелювати нестиковку за рахунок широких швів. Другий важливий параметр – товщина: навіть при незначній розбіжності стіна буде виглядати нерівно та неохайно.