Дедалі більше українців знаходять роботу в Німеччині
У Німеччині зараз не найсприятливіший час для працевлаштування (біженців з України, зокрема) - через економічну кризу вільних робочих місць стає менше. Але навіть на цьому тлі є позитивні моменти: помітно зросла кількість працевлаштованих українців.
У нас на сайті ви також можете дізнатися - чи доступна вища освіта в Німеччині для українських біженців, подробиці про це.
45% - зростання кількості працевлаштованих українців
За даними Федерального агентства з праці, у лютому 2025 року в Німеччині працювали майже 256 000 українців, що на 79 000 осіб більше, ніж рік тому - зростання на 45%.
Якщо враховувати також Minijob (ось докладна стаття на тему такого способу працевлаштування), які менш бажані з політичного погляду, то загальна кількість працевлаштованих українців уперше перевищила 300 000 осіб.
Прогрес в інтеграції помітний не тільки серед українців. Кількість офіційно працевлаштованих біженців з восьми ключових країн походження (наприклад, Сирії та Афганістану) зросла на 12% за останні 12 місяців.
Але перед німецькою соціальною і трудовою політикою ще багато завдань. Однією з причин труднощів із працевлаштуванням є демографічний спад. З кожним роком дедалі більше працівників пенсійного віку виходять на пенсію, що також позначається на чисельності робочих місць. За 12 місяців до лютого 2025 року кількість офіційно працевлаштованих громадян Німеччини скоротилася на 0,6%.
Проте кількість іноземних співробітників (включно з громадянами ЄС і фахівцями з третіх країн) зросла на 257 000 осіб (майже на 5%). Незважаючи на це зростання, офіційна статистика вказує на наявність значних проблем з інтеграцією. Крім 885 000 офіційно працевлаштованих вихідців із країн, звідки надходять основні потоки біженців (зокрема і з України), у Німеччині зареєстровано ще 1,1 мільйона працездатних одержувачів допомоги Bürgergeld із цих країн. Це на 2,3% більше, ніж роком раніше.
Згідно з коаліційною угодою між Union und SPD, новоприбулі біженці з України, які не працюють, повинні отримувати не Bürgergeld, а нижчу допомогу в рамках Закону про виплати для шукачів притулку (Asylbewerberleistungsgesetz).
Позитивний досвід роботодавців
Роботодавці все частіше отримують позитивний досвід із біженцями, коли їм потрібно заповнити вакантні позиції. «У такий спосіб компанії можуть частково компенсувати брак робітників і кваліфікованих кадрів.» - зазначив Daniel Terzenbach, член правління Федерального агентства з праці.
Німецька мова як основна перешкода. Одним з основних бар'єрів для працевлаштування залишається знання німецької мови. У рамках програми «Job-Turbo» уряд знову запровадив вимогу про пріоритет працевлаштування (Vermittlungsvorrang) для одержувачів Bürgergeld, яку раніше було скасовано.
Суть цього правила полягає в тому, що претендентам із базовими знаннями німецької мови пропонується якнайшвидше влаштуватися на низькокваліфіковані позиції, де вони зможуть покращувати свої мовні навички «на практиці», замість того, щоб залишатися без роботи, очікуючи, доки їхній рівень німецької та професійні знання досягнуть необхідного рівня для кваліфікованих посад.
66% із приблизно 300 опитаних менеджерів з персоналу заявили, що їхні компанії протягом останніх 12 місяців мали досвід роботи з біженцями, які починали з базових знань німецької мови.
Цікаво, що багато компаній продовжують наймати біженців, якщо їм вдалося успішно працевлаштувати їх хоча б один раз.
Це пояснює, чому загальна кількість працевлаштованих біженців зростає швидше, ніж кількість компаній, готових їх наймати: 55% менеджерів охарактеризували цей досвід як «переважно позитивний», тоді як лише 6% відзначили «переважно негативний» досвід.
Німецька мова залишається ключовим «Hürde»: майже дві третини менеджерів вважають, що курси німецької мови для співробітників є однією з найважливіших форм підтримки.
Водночас кількість менеджерів, які повідомили про брак кваліфікованих кадрів, скоротилася з 80% до 69% порівняно з попереднім роком, що вказує на часткове поліпшення ситуації на ринку праці.