Перехід з тимчасового захисту §24 на притулок §25 Abs. 1–3 ВНЖ у Німеччині для українців: правова логіка та реальні перспективи

З 2022 року тимчасовий захист у Німеччині для українців за §24 AufenthG (Aufenthaltsgesetz — Закон про перебування, тимчасовий захист) став швидким і гуманним способом легального перебування в країні, а також порятунком від війни. Однак цей статус із самого початку задуманий як колективний і тимчасовий захід, а не як індивідуальна форма захисту з довгостроковою перспективою на життя в Німеччині.

У міру затягування війни все більше людей замислюються про правову стабільність, постійне проживання, думають навіть, як отримати громадянство Німеччини в перспективі. Саме тут виникає питання переходу з §24 на класичні форми гуманітарного захисту за §25 AufenthG (гуманітарні підстави для ВНЖ). Такий перехід можливий, але потребує розуміння відмінностей між статусами й усвідомленого юридичного кроку.

Ця стаття детально розбирає всі три варіанти життя на параграфі 25 і пояснює, коли і як має сенс виходити з «хиткого» §24.

 

§25 Abs. 1 AufenthG — визнаний статус біженця або право на притулок

Aufenthaltserlaubnis für Asylberechtigte und anerkannte Flüchtlinge — вид на проживання для визнаних біженців та осіб із правом на притулок: що це таке, і чи може українець отримати його, якщо він уже перебуває на території Німеччини? Цей параграф являє собою найвищу форму міжнародного захисту в німецькому праві. Він застосовується до осіб, які або визнані біженцями за Женевською конвенцією, або отримали право на притулок за Основним законом Німеччини.

На відміну від тимчасового захисту, тут ідеться не про колективну загрозу, а про індивідуальне переслідування. Для українців це означає необхідність довести особистий ризик, що виходить за межі загальної війни. Такі параграфи вимагають чіткої доказової бази. Статус за §25 Abs.1 дає максимальну правову стійкість і найкращі перспективи інтеграції. Саме тому він вважається «золотим стандартом» притулку в Німеччині.

Ключові характеристики §25 Abs.1:

1. Визнання Flüchtlingseigenschaft (§3 AsylG — статус біженця) або Asylberechtigung (Art. 16a GG — право на притулок за Конституцією).
2. Вид на проживання в Німеччині одразу на 3 роки.
3. Право на Niederlassungserlaubnis — постійний вид на проживання через 3 роки.
4. Необмежений Familiennachzug — право на возз’єднання сім’ї.
5. Видача Reiseausweis für Flüchtlinge — проїзного документа для біженців.
6. Повне зарахування часу для Einbürgerung — отримання німецького громадянства в перспективі.

🧩 Висновок! Перехід з §24 на §25 Abs.1 можливий тільки через подачу Asylantrag — заяви про надання притулку та доказ індивідуального переслідування. Для більшості українців це складно, майже неможливо, але в окремих випадках (політична діяльність, загрози, переслідування за переконаннями) — виправдано і стратегічно вигідно. Однак шлях, як отримати ВНЖ у Німеччині за цією статтею, важкий, такий, що вимагає документальних доказів.

§25 Abs. 2 AufenthG — субсидіарний захист (Aufenthaltserlaubnis bei subsidiärem Schutz — вид на проживання при субсидіарному захисті)

Субсидіарний захист посідає проміжне становище між біженцем і національним гуманітарним захистом. Він застосовується, коли людину не можна визнати біженцем, але її повернення на батьківщину пов’язане з реальною загрозою життю або нелюдського поводження.

Для українців це найбільш імовірний результат процедури притулку, якщо вона взагалі ініціюється. Йдеться про те, що робоча віза далеко не завжди доступний варіант, отримати її і перейти на такий варіант — відмінно і в пріоритеті, якщо це можливо, і є доступ до такої візи. У даному випадку розглядаються тільки гуманітарні причини й можливості залишитися в країні, а також враховувати законодавство Німеччини при цьому!

На відміну від §24, цей статус є індивідуальним, а не тимчасовим колективним. Однак він усе ще передбачає регулярні перевірки й менший обсяг прав порівняно з §25 Abs.1. Тим не менш саме §25 Abs.2 часто розглядається як шлях до довгострокового перебування. Це вже ВНЖ, як звичайна віза, і за своєю суттю схожий на положення параграфів про тимчасовий захист, але не є суворо тимчасовим і колективним явищем. Строк під §25 Abs.2 зараховується в облік ПМП і громадянства.

Ключові характеристики §25 Abs.2:

• Підстава — ernsthafter Schaden: серйозна шкода, ризик для життя (війна, тортури, загроза життю).
• Вид на проживання на 1 рік із можливістю Verlängerung — продовження.
• Niederlassungserlaubnis — ПМП через 5 років проживання.
• Обмежений Familiennachzug — возз’єднання сім’ї (квоти, перевірки).
• Reiseausweis für Ausländer — проїзний документ для іноземців.
• Повне зарахування строку для Einbürgerung — громадянства через натуралізацію (einbürgerung).

🛂 Резюме! Перехід з §24 на §25 Abs.2 можливий через відмову від тимчасового захисту і подачу на притулок. Це більш стабільний, але не швидкий шлях, що підходить тим, хто планує довге життя в Німеччині і готовий прийняти обмеження перших років. У наших співвітчизників часто є підстави, щоб подавати за другою статтею параграфа 25, а отже, цей статус цілком можна отримати. До його отримання краще залучити юристів, які добре володіють темою, це більш вірний, хоча й менш дешевий варіант, але ставки дуже високі!

 

§25 Abs. 3 AufenthG — національна заборона на депортацію

Aufenthaltserlaubnis bei nationalem Abschiebungsverbot — вид на проживання при національній забороні на депортацію. Цей статус не є міжнародним захистом і ґрунтується виключно на німецькому національному праві. Він застосовується, коли депортація неможлива з гуманітарних причин, наприклад, через тяжку хворобу або екстремальні умови в країні походження.

Для українців §25 Abs.3 може бути результатом невдалої процедури притулку, якщо ні біженець, ні субсидіарний захист не визнані. Цей статус часто сприймається як «запасний варіант», але він найменш стабільний. Його правова логіка — не захист, а тимчасова неможливість висилки.

Ключові характеристики §25 Abs.3:

1. Підстава: §60 Abs. 5 або 7 AufenthG — національні заборони на депортацію.
2. Короткостроковий Aufenthaltserlaubnis — тимчасовий ВНЖ (часто 6–12 місяців).
3. Niederlassungserlaubnis — ПМП можливе через 5 років за суворих умов проживання в такому статусі або очікування його зміни.
4. Familiennachzug — возз’єднання сім’ї за загальними правилами.
5. Відсутність internationaler Schutz — міжнародного захисту.
6. Високий ризик Nichtverlängerung — непродовження.

💼 Висновок! Для вихідців з §24 перехід на §25 Abs.3 рідко є усвідомленою ціллю. Це радше юридичний підсумок, ніж стратегія, і його варто розглядати тільки як тимчасову форму легалізації за відсутності інших варіантів. Це рятівне коло, якщо параграф 24 перестане працювати, а повернення пов’язане з проблемами.

Як перейти з §24 на §25: правовий механізм

Перехід з тимчасового захисту на будь-який із параграфів §25 не відбувається автоматично. §24 і притулок — це дві різні правові системи, які не можуть існувати паралельно. Людина повинна зробити вибір між колективним захистом і індивідуальною процедурою. Цей крок завжди пов’язаний із юридичними наслідками й ризиками. Саме тому він потребує попереднього аналізу, а не емоційного рішення. Хоча і в тому, і в іншому випадку буде діяти соціальне страхування, а також усі права, що відповідають офіційному статусу, включно з медичними страховками.

Практичний порядок переходу:

• Усвідомлений Verzicht auf §24 — відмова від тимчасового захисту.
• Подача Asylantrag — заяви на притулок.
• Проходження повної процедури BAMF (Bundesamt für Migration und Flüchtlinge — Федеральне відомство з питань міграції та біженців).
• Отримання одного з рішень: §25 Abs.1, Abs.2, Abs.3 або Ablehnung — відмова.
• У разі відмови — ризик Ausreisepflicht — обов’язку залишити країну.

🧭 Висновок! §24 — це захист без процедури, §25 — захист через персональну перевірку. Перехід виправданий тільки тоді, коли тимчасовість §24 стає серйозною перешкодою для майбутнього, а шанси на індивідуальний захист юридично обґрунтовані.

🔻 Потрібно розуміти! Що відмова від тимчасового захисту з вашого боку з подальшою відмовою за параграфом 25 для вас з боку BAMF зробить перебування в країні неможливим із легальної точки зору. Тому важливо зважити всі за і проти, оцінити свої шанси.

Тимчасовий захист за §24 AufenthG зіграв ключову роль у забезпеченні безпеки українців, але його правова природа залишається нестабільною. Параграф 25 AufenthG, навпаки, пропонує індивідуальні рішення з довгостроковою перспективою, але вимагає доказів і готовності до процедури.

Не кожен перехід з §24 на §25 є розумним, і не кожна відмова від нього — помилка. Вибір між цими статусами — це не питання емоцій, а питання стратегії проживання в Німеччині. Розуміння відмінностей між §25 Abs.1, Abs.2 і Abs.3 дає змогу приймати рішення усвідомлено й вчасно, не втрачаючи роки на правову невизначеність.